Косметична ортопедія

Аваскулярний (асептичний) некроз головки стегнової кістки це важке хронічне прогресуюче захворювання, що розвивається в наслідку порушення кровопостачання головки стегнової кістки, яке супроводжується вираженим больовим синдромом, некрозом ділянки головки стегнової кістки та її поступовим руйнуванням, значними порушеннями функції тазостегнового суглоба та істотним зниженням якості життя пацієнта.

Захворювання супроводжується вираженими болями в області тазостегнового суглоба. На початкових стадіях захворювання головка стегнової кістки зберігає свою форму. На пізніших стадіях відбувається руйнування головки та її деформація, що призводить до розвитку вторинного артрозу тазостегнового суглоба. Хвороба вражає переважно молодих людей у віці від 20 до 50 років. І кількість пацієнтів у віці від 20 до 30 років в останні роки неухильно зростає.

Згідно з літературними даними, в якості пускового фактора розвитку аваскулярного некрозу головки стегнової кістки може виступати безліч факторів: травми області тазостегнового суглоба, зловживання алкоголем, тривале застосування гормональних препаратів, венозний застій, жирова емболія, підвищення згортання крові тощо. Згідно з нашими дослідженнями, у всіх обстежених пацієнтів з аваскулярним некрозом голівки стегнової кістки було порушення осьового навантаження на стегнову кістку, що, у свою чергу, призводило до неправильного навантаження на голівку (як не дивно, але в жодному з джерел ми не знайшли згадки про порушення осьових навантажень при аваскулярному некрозі голівки стегна). Причому у 93,5 % пацієнтів (у 87 із 93 обстежених нами  пацієнтів) було лише порушення осьового навантаження, і виявити будь-які інші пускові фактори нам не вдалося. У 4,3 % (4 пацієнти) приблизно за 5–7 місяців до появи перших больових відчуттів у ділянці тазостегнового суглоба були різні інфекційні захворювання з підвищенням температури тіла понад 38º протягом 3–7 днів, а у 2 пацієнтів (2,2%) в анамнезі був тривалий прийом гормональних препаратів.

Згідно з існуючими стандартами лікування, на початкових стадіях аваскулярного некрозу головки стегнової кістки виконують декомпресійну тунелізацію головки стегна, призначають знеболюючі та судинорозширювальні препарати. Але, на жаль, ефективність такого лікування не висока і в переважній більшості випадків захворювання прогресує, а в кінцевому результаті все завершується протезуванням кульшового суглоба.

Ортопеди Європи та США одностайні у своїй думці, що результати ендопротезування при аваскулярному некрозі головки стегнової кістки не можуть бути оцінені як задовільні, особливо у молодих пацієнтів, оскільки у них протягом життя потрібна неодноразова заміна ендопротеза, і з кожною заміною протеза якість життя пацієнта знижується. Тому необхідний пошук нових підходів до лікування аваскулярного некрозу головки стегнової кістки, які дозволили б зберегти пацієнтам свій власний суглоб.

З 2002 року в літературі почали з’являтися повідомлення про успішне застосування стовбурових клітин у лікуванні 1–2 стадій аваскулярного некрозу голівки стегнової кістки. На превеликий жаль, у нашій країні пацієнти з 1-2 стадіями аваскулярного некрозу головки стегнової кістки звертаються до ортопедів вкрай рідко. Це пояснюється несвоєчасною діагностикою цього захворювання і, відповідно, неадекватним лікуванням. Як правило, всі вони починають лікуватися у невропатолога, який діагностує у них остеохондроз попереково-крижового відділу хребта і проводить відповідне лікування. І лише через 6-8 місяців після безуспішного лікування (болі в області тазостегнового суглоба зберігалися) пацієнтів направляють на МРТ обстеження області тазостегнового суглоба і там виявляють аваскулярний некроз головки стегнової кістки, але вже не 1-2, а, як правило, 2-3 стадії. На цих стадіях у голівці стегна вже формується кісткова порожнина, а в деяких випадках починається деформація голівки. У таких ситуаціях звичайна декомпресія області некротичного вогнища та введення суспензії стовбурових клітин вже неефективні.

Нами была разработана технология двухэтапного хирургического лечения аваскулярного некроза головки бедренной кости с использованием стволовых клеток. Данная технология подразумевает хирургическое удаление участка мертвой кости из головки бедра и трансплантацию в эту область стволовых клеток, а также хирургическую коррекцию осевой нагрузки бедренной кости. Для успешного выполнения этих хирургических манипуляций был разработан и запатентован набор специальных хирургических инструментов.

После проведения этапного хирургического лечения происходит нормализация нагрузки на головку бедренной кости, восстанавливается кровообращение в головке и в области некроза формируется новая костная ткань. Все это способствует восстановлению поврежденного тазобедренного сустава и его полноценному функционированию.

Ця технологія була успішно застосована у 57 пацієнтів. У всіх цих пацієнтів були збережені їхні власні тазостегнові суглоби.